Як подолати тривожність дитини

Поставтеся до тривоги серйозно!!!

Тривога – негативно забарвлена емоція, що виражає відчуття невизначеності, очікування негативних подій, важковизначені передчуття.

У тривожних дітей у два-чотири рази більша ймовірність розвитку депресії, а в підлітковому віці вони набагато частіше зловживають психоактивними речовинами. Симптоми стресу проявляються у дітей у віці від трьох років. 

Тому раджу спробувати стратегію TALK від Мішель Бурби.  
Налаштуйтеся на емоційний стан вашої дитини. Уважно спостерігайте за дитиною і подивіться, як вона справляється зі стресом.

Забезпечте безпеку.

Першочерговим завданням є запевнити дитину, що їй нічого не загрожує.
Наголошуйте своїй дитині на тому, що люди вживають заходів, щоб зберегти нашу країну в безпеці та допомогти тим, хто постраждав: поліцейські, медики, військові, пожежники. Обійміть, слухайте і будьте поруч.

Пам’ятайте, що травмовані діти є більш вразливими.

Слухайте дитину.

Діти повинні знати, що це нормально ділитися своїми почуттями з вами, і що це нормально – засмучуватися.
Підтримуйте постійний діалог зі своєю дитиною. Вам не потрібно пояснювати більше, ніж він готовий почути, або використовувати графічні описи. Найважливіше – це дати дитині зрозуміти, що ви готові слухати.

Розпаліть надію і зробіть щось позитивне.

Один із найкращих способів зменшити почуття тривоги та безнадійності – допомогти дітям знайти активні способи розвіяти свої страхи.
Це також дає можливість дітям усвідомити, що вони можуть змінити ситуацію у світі, який може здатися страшним і небезпечним. Наприклад, допоможіть своїй дитині малювати, писати або надсилати електронні листи, щоб висловити подяку військовим.

Три вправи – для самопомочі під час тривоги

1. Зробити три вдихи
Попросіть учнів покласти руку на груди та зробити три глибокі вдихи через рівні проміжки часу, або робити їх щоразу, коли виникає сильне почуття занепокоєння чи напруження. Добре, якщо у кабінеті буде візуальна підказка, такий собі плакат з нагадуванням, що робити у момент стресу. А ще краще – особистий приклад.
Якщо вчитель каже, що зараз хвилюється і йому потрібно трохи часу, а потім робить три вдихи, це чудовий спосіб продемонструвати емоційне саморегулювання. Такі спогади краще спонукають вдаватися до цієї техніки, ніж будь-які слова.

2. «Сканувати» тіло
Вчіть учнів зосереджуватись на своєму тілі. Хай подумки «перевірять» усі м’язи: від ніг до шиї та обличчя. Завдання для дітей: звернути увагу, коли і де в тілі вони відчувають напругу. Якщо знайшли затиски, треба спробувати розслабити відповідний м’яз.

3. Вигадати свою «мантру»
Запропонуйте учням придумати фразу, яка допоможе зосередитися і зберегти оптимістичний погляд у майбутнє. Дитина може згадувати її, коли стикається з перешкодами. Можна записати її на зошиті або на стікері та залишити там, де її точно видно: перед дзеркалом удома, на ноутбуці, на закладці до підручника. Адже коли пристрасті вирують, «мантру» можна забути, як би добре ви її не пам’ятали в інший час.

Наприклад:
«Я знайду своє щастя»
«Проблеми минають, і я насолоджуватимуся благополуччям»
«Мене любить та підтримує багато людей»