Свято «Повінчані з Орфеєм волею небес»
І знову 29 листопада у сільському храмі культури було досить людно. На цю зустріч педколектив Городківського ліцею №1 чекав давно, адже у цьому році духовий оркестр відзначає черговий ювілей – своє 75-річчя.
У пам'ять про засновника, керівника шкільного духового оркестру Городківської середньої школи №1 Івана Якимовича Ратушняка захотілося зробити щось особливе.
І ось настав той день, коли ліцейна родина, як завжди, радо зустрічала офіційних осіб, родину Івана Якимовича, випускників, учасників духових оркестрів,художньої самодіяльності, шанувальників прекрасного, щоб вкотре перегорнути сторінки життя рицаря музики , відомого Маестро, талановитого Учителя, яке насичене цікавими епізодами, мудрістю, красою, повне любові. Усі в очікуванні чогось незвичайного, рідного, адже розпочалося величне і щемливе свято «Повінчані з Орфеєм волею небес», яке підготували і провели учителі та учні нашого ліцею.
Звучить лірична музика, на екрані – світлини-спогади життя Івана Якимовича Ратушняка, талановитого Учителя, який понад півстоліття навчав та випускав у великий світ нових і нових своїх вихованців.
Життєствердною піснею «Човен», яку виконав ансамбль учителів, гучними оплесками, патріотичним настроєм наповнився зал.
По-новому зазвучали слова: «Війнами втомлена, та ніким не зломлена розквітай, земле ти моя! Голодом морена, але непокорена, най звучить над Дніпром твоя пісня солов'я!».
Дякуємо доблесним ЗСУ за можливість проводити свято!
Дорогою ціною – власними життями – платять захисники за спокійний сон кожного з нас, залишаючи по собі пекучий біль втрати та найсвітліший спомин.
Вшанували всіх тих, хто віддав своє життя за наше мирне завтра, хвилиною мовчання.
Невблаганно плине час. Багата історія нашої гордості, народного духового оркестру села, який був створений у 1939 Іваном Вікторовичем Мазуркевичем, заслуженим працівником культури України, талановитим майстром, метром музики. А невід’ємною часткою сільського духового оркестру був шкільний, створений Іваном Якимовичем Ратушняком у 1949 р. Він теж мав велику славу і популярність, носив звання Зразкового художнього колективу Міністерства освіти України.
Ми свято бережемо «тую славу», яку заповідали талановиті Маестро, музиканти від Бога, керівники духових оркестрів Ратушняк Іван Якимович та Мазуркевич Іван Вікторович. Син Віктор Іванович зберіг гарну справу свого батька, попри всі негаразди зумів продовжити славну традицію нашого ліцею – музичне життя дитячого оркестру. Професійність та працездатність керівника ще й до того з тонким відчуттям музики – запорука успіху. У творчому доробку Віктора Івановича багато оригінальних творів та обробок народних пісень, більше 100 інструментовок для оркестру. Марш «Патріот» нікого не залишив байдужим.
Слухаючи духове мистецтво, важко не відчувати патріотичний дух, почуття гордості, що ти є українець, відповідальності за майбутнє України.
Директор ліцею Тетяна Василівна представляє почесних гостей: голову районної військової адміністрації Олександра Анатолійовича Гаврилюка; сільського голову Городківської ТГ Олену Іванівну Резнік; начальника відділу освіти, культури, та спорту Людмилу Вікторівну Цвіток.
Свято не було б повноцінним без дорогих випускників, які творили історію духових оркестрів, були активними учасниками художньої самодіяльності, родини Івана Якимовича Ратушняка (син Олександр та внучка Яна, на жаль не змогли сьогодні приїхати, але вони передали відео привітання та подарували баян, щоб у громаді завжди звучала музика); родини Івана Вікторовича Мазуркевича.
З вітальними промовами та подарунками до учасників святкового дійства звернулися голова районної військової адміністрації Олександр Анатолійович Гаврилюк; сільський голова Городківської ТГ Олена Іванівна Резнік.
Після вітань сцена наповнилась професійним звучанням духового оркестру ліцею під керівництвом Віктора Івановича Мазуркевича, який попри всі негаразди зумів зберегти колектив духового оркестру села та очолити ліцейний духовий оркестр.
Здається, зовсім недавно невпевненими та несміливими хлопці та дівчата Городківського ліцею №1 прийшли у духовий оркестр. Минуло небагато часу і ми почули на що ці юні обдарування здатні. Багатоголосся духових інтрументів учнівського оркестру доповнювали прекрасні виступи солістів-вокалістів – Кобрін Світлани, Копайгородського Володимира, Костенка Дмитра та Мамалиги Богдани. Чистотою, силою та тембральною красою своїх голосів вони змогли передати настрій кожної пісні, зачарувавши слухачів милозвуччям та гарним співом.
Пісні «Я люблю Україну». «Там під Львівським замком», «Моє село», «Я заспіваю пісню про Україну», «Слава Україні» додавали патріотичного настрою, влучно підкреслювали, як ми шануємо батьківську землю, яка народила, зростила, дала крила для злету і вивела в люди одну з найпомітніших постатей у музичних колах всієї України.
Сторінка за сторінкою, виступ за виступом, спогад за спогадом ведучі
Ярова Г.В. , Ковальчук Л.П., Ситник В.В. вимальовували долю мудрого у своїй великій простоті, щедрого у високій любові до дітей , невсипучого у надзвичайній працелюбності майстра музики, фаната своєї справи І.Я. Ратушняка.
Багатогранна біографія відомого маестро. Господь Бог Іванові Якимовичу подарував активне і цікаве життя. Талант служити людям, помножений на щиру синівську любов до землі, рідного краю, за самовіддану, творчу, подвижницьку працю, відповідальне ставлення до свого покликання стали запорукою його життєвого успіху.
У книзі життя Івана Якимовича є трагічна сторінка історії нашої країни.
Слухачів зворушила розповідь про буремні роки 20 ст. Коли розпочалася війна, юнакові було всього 16. Зрозуміло, що на фронт не взяли. Довелося кілька років жити і діяти на окупованій ворогами території. Діяли по-різному. Звичайно, не могли ворогу мстити відкрито. Під керівництвом Івана Вікторовича Мазуркевича було створено духовий оркестр. До свого репертуару, перш за все, вони включали пісні патріотичні, які ще більше зміцнювали віру в перемогу над ворогами. 1944 року 17 березня наші війська ввійшли в Городківку. Зустрічали їх своїм духовим оркестром. Тоді юнакові було 20. Разом з ровесниками-городківчанами влився в ряди визволителів. 818-й стрілковий полк, куди був призначений, вже на другий день з Городківки вирушив на Качківку, а звідти на Молдавію. Перше бойове хрещення з ворогом відбулося під Яссами. Потім контузія. Госпіталь. День Перемоги.
На превеликий жаль, буремні події повторюються. Всі і дорослі, і 18-річні встали на захист рідної землі.
Доблесні ЗСУ захищають рідну землю від лютого ворога, українська мелодія зазвучала іще голосніше. Музика зараз те, що допомагає не опускати руки, тримати стрій і вірити у майбутню перемогу України.
Вона має особливу суперсилу – додавати нам життя й наснаги, піднімати бойовий дух , як і в буремні сорокові 20 ст.
Своєю музикою прагнуть піднімати патріотичний дух українців і учасники духового оркестру під керівництвом Віктора Мазуркевича. Оркестранти зіграли 12 різноманітних музичних творів у обробці нашого маестро. Глядацький зал буквально «вибухав» гучними оплесками під час виступу дитячого духового оркестру. Неповторні голоси духових інструментів разом створили справжнє свято духової музики. Вони тримали зал у напрузі аж до фінальної ноти.
Слухаючи духове мистецтво у виконанні юних оркестрантів, важко залишатися байдужим і не відчувати насолоду від цих на перший погляд, невибагливих, але чарівних у своїй безпосередній щирості мелодій. Їхня безпосередність, щирість, патріотичний дух зачарували глядачів.
Емоційним був виступ Решетника Володимира Сергійовича, який після Івана Якимовича продовжив історію духового оркестру та Віктора Івановича Мазуркевича, який згодом влив свіжий струмінь у життя оркестру духових інструментів, очоливши ліцейний духовий оркестр. Гучні оплески адресувалися родинному дуету: Віктору Івановичу та його внучці Маргариті, які зачарували всіх грою.
Окрасою масштабного сценічного дійства також був ансамбль учителів Городківського ліцею №1 (керівник В.І. Мазуркевич).
Городківка радіє тому, що є продовження духовної місії легендарних музикантів, бо це великий дар природи - повторитися у своїх дітях, внуках.
Син Івана Якимовича Олександр Іванович, внуки: Яна, Володимир, Андрій, правнук Назарчик теж є полоненими музики, мають хист до малювання. Присутні в залі з особливою теплотою переглянули відео привітання від
родини відомого Маестро, так як не змогли бути на святі. Яскравим, незабутнім акордом свята, хоч і в онлайні, став виступ внучки Івана Якимовича Яніни, яка зачарувала майстерною грою на скрипці. Затамувавши подих, слухали кожен твір. Чекаємо знову на зустріч….
Зворушливими, теплими були спогади, привітання випускників Леоніда Кержнера, який проживає у США та Пандіна Анатолія. Всі присутні слухали про Майстра, який гідно ніс високе звання музиканта, вкладав велику любов, працю вчителя, пробуджував у кожному бажання вдосконалювати власну майстерність гри в оркестрі, хорі. Чудовий подарунок, який прийняв від Бога, Іван Якимович зумів подарувати численним учням, вихованцям, слухачам і шанувальникам – невмирущу та вічну музику. У залі було багато учнів великого Маестро Івана Якимовича. І не дивно. Адже майже всі учні Городківської середньої школи були задіяні у духовому оркестрі та були учасниками художньої самодіяльності. Це було дуже почесно.
На жаль, війна внесла корективи у життя кожного українця. Багато учнів великого маестро не змогли приїхати, багато їх наразі захищають рідну землю від лютого ворога. Не зважаючи на буремні події в Україні, всіх об’єднувала музика, любов, повага , патріотизм, прагнення миру. Плекаємо надію, що наступного разу всі випускники зможуть бути на святкуванні 80-річчя …
Під час заходу відбувався збір для допомоги нашим військовим! Було зібрано 2052 грн. Нехай кожен донат буде свідомим внеском у велику справу підтримки ЗСУ, завдячуючи яким ми змогли провести свято!
Життя продовжується. І сьогодні Городківка живе, трудиться, ростить дітей, утверджується, як край пісенний, гостинний і духовний. Тетяна Василівна відмітила, що у Городківському ліцеї №1 впевнено бережуть «тую славу», як і заповідав талановитий Маестро , і сповнені рішучості примножити її. Вона завірила всіх, що традиції, започатковані Ратушняком І.Я., житимуть . Справу продовжив Віктор Іванович Мазуркевич , який вкладає частку свого натхнення, праці в те, щоб оркестр жив, звучав. Теперішні учасники духового оркестру радують всіх своєю грою. Тетяна Василівна подякувала і вручила юним оркестрантам стипендії, які щомісячно виділяє для підтримки духового мистецтва наш випускник, меценат, просто добра людина Бурдейний Тарас Олександрович.
Обірвалося життя талановитих, цікавих, непересічних особистостей Івана Якимовича Ратушняка, Івана Вікторовича Мазуркевича та невмирущою залишається пам'ять, яка живе і житиме вічно у серцях рідних, друзів, односельчан.
Згадати також всіх учасників духового оркестру школи, учасників сільського народного оркестру, які відійшли у вічність. На жаль, сучасна війна також забрала життя молодих, перспективних Віталія Харука та Гончара Віталія, які були активними учасниками шкільного духового оркестру. Жорстока війна перекреслила всі їхні плани, обірвала надії, як і багатьох інших. Щоб пам'ять жила про Харука Віталія, батьки Ніна Авксентіївна та Сергій Іванович придбали ударні музичні інструменти для духового оркестру ліцею, які були вкрай необхідні. Напередодні ювілею шкільного духового оркестру батьки Віталія знову закупили інструменти. Під час заходу в усі виконувані композиції тонкою ниткою поряд з мажорними мелодіями впліталися мінорні звуки в пам'ять про тих, хто з поля бою вступив до Небесного оркестру. Інструменти звучали, як нагадування, що він, Віталій, – разом з нами.
Дякуємо сім’ї Харуків. Нехай звуки, які видаватимуть подаровані шкільному оркестру інструменти, звучать, як утвердження життя над смертю.
Музика вічна! Пам'ять вічна!
Схиляємо в скорботі голови, вшановуючи світлу пам'ять майстрів музики, всіх, хто віддав життя, аби звучала музика рідного дому.
Життя продовжується. І сьогодні Городківка попри те, що триває війна, живе, трудиться, ростить дітей, утверджується як край гостинний і духовний. Господь Бог Маестро, які повінчані з Орфеєм волею небес, подарував активне, багате і цікаве життя. Талант служити людям, помножений на щиру синівську любов до землі, рідного краю, за самовіддану, творчу, подвижницьку працю, відповідальне ставлення до свого покликання, стали запорукою їхнього життєвого успіху. І неправда, що зірки падають з неба, насправді зірки піднімаються на небеса. Вони у звучанні музики, житті духових оркестрів. В кожному мудрому слові, в кожній влучній пораді, яка змінила когось на краще. У вмінні цінувати кожний новий день, з нудним дощем за вікном, чи з сонцем на стінах. В яскравому прикладі для багатьох поколінь. Звучить «Стрілецький марш». Фінальним акордом було фото на пам'ять. Свято, яке було пронизано нотками патріотизму, щирості, поваги і безмежної вдячності, завершилося. Ще довго не розходилися глядачі, дякуючи його організаторам. Щиро дякуємо всім , хто прийшов у таку негоду згадати метра музики, поринути у прекрасний і захоплюючий світ духової музики, який подарували учасники духового оркестру та учителі Городківського ліцею №1.
До нових зустрічей в мирній, незалежній Україні!
Слава Україні! Героям Слава!
